Національній доктрині розвитку освіти» чітко сформульовані завдання забезпечення
всебічного розвитку, і цілісного
виховання особистості, розвиток її здібностей
та обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального
потенціалу народу , його духовності й культури.
При
вирішенні цих завдань особлива роль належить школі, де закладається фундамент підготовки до
життя, забезпечується інтелектуальне, духовне й фізичне становлення особистості, формується цілісне світосприймання і світовідчуття. Та розвиток здібностей учнів здійснюється, насамперед,
за допомогою розвитку творчого
потенціалу самого вчителя, через
удосконалення досвіду його
творчої діяльності. Саме тому ключем до розв'язання
завдань докорінного перегляду процесу цілісного, гармонійного
розвитку особистості є відповідна професійна підготовка
викладачів, істотне підвищення культури
педагога в період його професійного
становлення, що підкреслює національна программа „Вчитель". Вчитель при багатьох параметрах виступає
як елемент культури. Одна з його найважливіших педагогічних
функцій –
бути живим носієм певних видів діяльності та культуротворчого досвіду. У цьому й полягає питання актуальності професійної етики вчителя ,що допомагає йому подолати вузький професіоналізм, прилучитись
до творчості, забезпечити розвиток
емоційної культури та
культури спілкування. Удосконалювання підготовки вчительських кадрів вимагає
не тільки систематичного
поліпшення змісту і методики їхнього навчання, але і становлення і розвитку духовної
культури особистості, що забезпечує повноцінну професійну
діяльність педагога в
умовах суспільства, що оновлюється.
Продовжуючи себе
у своїх вихованцях, ми творимо не тільки
людину . Ми творимо самий
час. Дух часу, взаємини між людьми
– все це залежить від того,
які ми з вами, від того, яка школа, що їй народ
довірив своє майбутнє .
В.Сухомлинський
Кожен із нас учився в школі, у вищому навчальному закладі. У кожного збереглася добра пам’ять про першу вчительку, про викладача того предмета, що став нам особливо цікавий, став вашою
долею, про викладача ВНЗ, спілкування з
яким надихало, приносило радість. Що цінуємо ми у своїх учителях? За що зберігаємо пам’ять про них і неминуче
почуття подяки?
Особливістю педагогічної праці є те, що,
учитель покликаний допомогти дитині відбутися як особистості, і як професіоналові. Ті корінні зміни, що відбулися в суспільстві в останні роки
докорінно змінили уявлення про школу, її
цілі, можливості і перспективи розвитку,
гостро порушили питання про пріоритети утворення і виховання у
відновленні суспільства. Сутність цих
змін пов'язана зі створенням у країні цілісної системи безперервного
навчання, що побудована на принципах
демократизації, гуманізації, розвитку,
і професійно компетентними кадрами,
здатними здійснити перехід від"валового" підходу в утворенні
до індивідуально-творчого виховання кожної особистості. Необхідною передумовою успішного рішення цих
проблем є істотне підвищення професійної педагогічної етики педагога.
В історії кожного народу є постаті, до чиєї спадщини звертатися завжди
доцільно. Такою постаттю є В. О Сухомлинський, вчений, письменник,
талановитий педагог, який усім
своїм життям доводив, що професія вчителя— це найвища посада під сонцем. У його педагогічних працях можна знайти
джерела для дослідження багатьох освітніх проблем. Однією з них є проблема
професійної етики вчителя , культури його спілкування з вихованцями.
Педагог-гуманіст у багатьох
працях розкриває суть професійної етики вчителя, показує, в чому ж полягає
романтика такої професії, незважаючи на її складності. У цьому зв'язку слід зазначити, що в 50-70-ті pp., у
час так званого тоталітарного режиму, Василь Олександрович був справжнім
провідником ідей гуманізму та демократії серед учителів.
У 1966 р. В.О. Сухомлинський
розпочав працювати над книгою про педагогічну етику вчителя, яку
він присвятив вірному другові й колезі — своїй дружині Ганні Іванівні. Книга не
вийшла у світ, але уривки з неї було надруковано в газеті «Радянська освіта»
(1966—1968). Частину неопублікованого рукопису оприлюднив на своїх сторінках
журнал «Радянська школа» (1988).
